Трудові відносини з керівником акціонерного товариства

Олена Кузнечікова
Журнал "Кадровик України"

Із керівниками акціонерних товариств укладаються трудові договори або контракти, отже на них повною мірою поширюється дія трудового законодавства. Водночас окремі аспекти трудових відносин із працівниками цієї категорії на сьогодні чітко не врегульовані і до вирішення відповідних питань на законодавчому рівні потребують докладного відображення в установчих документах товариства

Відповідно до чинного законодавства для управління господарською діяльністю в акціонерних товариствах може створюватися колегіальний або одноособовий виконавчий орган. У першому випадку це може бути правління, дирекція тощо відповідно до статуту акціонерного товариства. У другому випадку керівництво діяльністю товариства згідно зі статутом здійснює директор. При цьому директор може без доручення представляти інтереси товариства та приймати самостійно будь-які рішення в межах повноважень, наданих йому статутом. Натомість голова колегіального виконавчого органу може так само без доручень представляти інтереси товариства, однак не може самостійно, без узгодження із членами очолюваного ним виконавчого органу, приймати рішення в межах повноважень, наданих виконавчому органу статутом товариства (виключна компетенція голови виконавчого органу встановлюється статутом акціонерного товариства).

Порядок створення органів акціонерних товариств визначається установчими документами товариства та законом (ст. 92 Цивільного кодексу України). Умови трудових відносин з керівниками товариств однакові як для відкритих, так і для закритих акціонерних товариств.

Рішення про персональный склад правління акціонерного товариства або призначення директора приймається загальними зборами акціонерного товариства згідно зі статтями 99 та 159 Цивільного кодексу України. Зміст резолютивної частини протоколу загальних зборів акціонерів може бути таким:

«1. Призначити на посаду директора ВАТ «XXX» Онопенко Клавдію Григорівну з 12 березня 2008 р.

2. Доручити голові загальних зборів акціонерів укласти контракт з новообраним директором ВАТ«XXX».

Чинне законодавство не обмежує право загальних зборів на вибір керівника товариства (ним може бути як один з акціонерів, так і сторонній найманий менеджер), однак встановлює певні обмеження щодо кандидатури на посаду керівника акціонерного товариства. Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХП (далі Закон № 1576-ХІІ) керівником виконавчого органу чи одноособовим директором, а також членами виконавчого органу не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також посадові особи органів державної влади й місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі.

Крім того, керівниками акціонерних товариств і членами виконавчого органу не можуть бути особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, якщо акціонерне товариство здійснює цей вид діяльності, а також особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарницгво й інші корисливі злочини.

У разі обрання до складу виконавчого органу осіб, які не мають права до нього входити, рішення загальних зборів акціонерів у цій частині слід вважати недійсними і такими, що суперечать закону. Недійсними в подальшому можуть бути визнані й усі правочини, укладені керівником, якого акціонери не мали права призначати на таку посаду у зв'язку з вищенаведеними обмеженнями. 3 наведених підстав, наприклад, були визнані недійсними рішенням Печерського районного суду м. Киева від 20 липня 2004 р. у справі № 2-2871/2004 рішення загальних зборів акціонерів, наглядової ради, накази голови правління акціонерного товариства.

Згідно зі статтею 65 Господарського кодексу України з керівником виконавчого органу (як керівником товариства) укладається строковий трудовий договір або контракт на передбачений статутом товариства строк. Від імені акціонерного товариства затверджувати умови трудових відносин та підписувати такий документ може голова загальних зборів або голова наглядової ради (рідший випадок) відповідно до положень статуту товариства (додаток 1), оскільки чинне законодавство не визначає конкретно таку особу.

Із членами правління (окрім голови) укладаються тільки трудові договори, а не контракти, оскільки згідно зі статтею 21 КЗпП сфера застосування контракту визначається законами України, а жодним законом не передбачено можливості укладення контрактів із членами правління акціонерних товариств. Питання про те, хто повинен від імені товариства укладати та підписувати трудові договори із членами правління, доцільно вирішувати в статуті товариства, уповноваживши на це голову загальних зборів, голову наглядової ради чи голову правління (оскільки чинним законодавством це питания також не врегульовано). У статуті доцільно передбачити, що на час відсутності керівника виконавчого органу або директора (хвороба, відпустка тощо) його повноваження виконує заступник голови правління (директора).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів (закріпленому в протоколі) і укладеного контракту з керівником виконавчого органу видається кадровий наказ (додаток 2) про початок виконання ним посадових обов'язків із дня, визначеного в контракті.

Чинним законодавством встановлено певні обмеження щодо діяльності посадових осіб акціонерних товариств, що стосуються, зокрема, конфлікту інтересів* уникнення конкуренції тощо. Ці вимоги заслуговують на особливу увагу, наприклад, у тих випадках, коли на посаду керівника (членів правління) акціонерного товариства пропонується обрати особу, що є акціонером або учасником інших товариств цього профілю. 3 урахуванням існуючих обмежень загальним зборам акціонерів слід ретельно аналізувати наявні дані про інтереси кандидатів на посаду керівника товариства в інших товариствах конкурентного ринку. Такі вимоги нерідко включаються як особливі умови до трудових контрактів керівників акціонерних товариств (додаток 3).

Відносини між керівником (членами) виконавчого органу акціонерного товариства та самим товариством є трудовими, а не цивільно-правовими. Отже, питания розірвання таких відносин (відкликання керівника та членів правління чи одноособового директора) мае вирішуватися загальними зборами акціонерного товариства на підставі статуту з урахуванням норм статей 36-41 КЗпП.

При цьому, якщо сторони домовилися про застосування додаткових підстав для звільнення (відсторонення від посади, відкликання, відставка) керівника акціонерного товариства, їм слід викласти такі вимоги в контракті. У такому разі звільнення керівника може бути проведено за пунктом 8 статті 36 КЗпП.

Наприклад, товариство і директор домовилися, що однією з підстав відкликання (звільнення) директора є збиткова діяльність акціонерного товариства протягом шести місяців поспіль (з урахуванням того, що одним з обов'язків директора є досягнення певної прибутковості товариства) і внесли таке положения до умов контракту. Із настанням зазначеного випадку директор може бути звільнений з підстави, передбаченої контрактом за рішенням загальних зборів акціонерів. При цьому в трудовій книжці робиться запис «Звільнений з підстав, передбачених контрактом, п. 8 ст. 36 КЗпП України».

Аби уникнути непорозумінь щодо розірвання трудових відносин і тимчасового відсторонення від виконання обов'язків керівника акціонерного товариства, відповідні умови доцільно прописувати і в статуті, і в положенні про правління (виконавчий орган), і в контракті.Так, не вирішеним на законодавчому рівні залишається питания призначення складу нового виконавчого органу в разі, коли закінчився строк повноважень попереднього складу правління (директора), а скликати загальні збори неможливо з об'єктивних причин (наприклад, за відсутності кворуму). Судова практика, що склалась із цих питань, доводить, що їх необхідно вирішувати на рівні статуту, передбачаючи в ньому:

• або можливість продовження повноважень виконавчого органу до моменту затвердження загальними зборами нового складу (призначення нового директора);
• або надання повноважень наглядовій раді товариства призначати новий склад виконавчого органу, затверджувати умови трудових договорів (контрактів) та укладати такі договори (контракти) з новим складом виконавчого органу (однак тільки в разі об'єктивної неможливості скликання загальних зборів з відповідним порядком денним);
• або надання повноважень наглядовій раді призначати виконуючого обов'язки керівника акціонерного товариства до проведения загальних зборів акціонерів з порядком денним про обрання нового керівника.

Відповідними нормами статуту акціонерного товариства слід вирішувати й питания дострокового припинення повноважень керівника виконавчого органу товариства за власним бажанням (у т. ч. якщо звільнення зумовлене поважними причинами і мае бути здійснено в день, про який просить керівник), у разі тривалої хвороби, смерті тощо та питания призначення тимчасово виконуючого обов'язки. У таких випадках можливе покладення повноважень керівника тимчасово на його заступника або іншу уповноважену особу на строк до проведения загальних зборів акціонерів.

Заяву про звільнення керівник може писати на ім'я тієї особи (голови загальних зборів чи наглядової ради), яка згідно зі статутом товариства та від імені товариства затверджує умови та укладає трудовий договір (контракт) із керівником виконавчого органу. За підписом цієї ж особи видається розпорядження про тимчасове покладання повноважень керівника виконавчого органу на заступника керівника, іншу уповноважену на виконання обов'язків особу.

Прийняття певних кадрових рішень щодо керівника акціонерного товариства наглядовою радою чи іншим органом товариства в період неможливості скликання загальних зборів, якщо така можливість не буде чітко передбачена установчими документами товариства, може стати підставою для тривалих судових процесів і ускладнення функціонування акціонерного товариства.